Сьогодні учасники фінансового ринку багато говорять про впровадження Open banking та старт роботи Регуляторної пісочниці. Ці зміни стануть можливими із серпня наступного року. А з чинним застарілим законодавством таких інновацій годі було чекати.
Проте перелік новацій, які запустить новий закон “Про платіжні послугиˮ набагато більший. Про них розповіли представники Національного банку під час конференції Digital Banking Conference & Fintech Stand Up, організованої Ukrainian Association of Fintech and Innovation Companies повідомляє прес-служба НБУ на сторінці регулятора у Facebook.
Так, Олексій Шабан, заступник голови НБУ, виокремив три ключові напрями змін.
1. Відбудеться впровадження Open banking.
"Упровадження відкритого банкінгу буде корисним насамперед для кінцевих споживачів платіжних послуг – не лише громадян, але й для бізнесу. Посилення конкуренції завдяки відкриттю банками своїх АРІ сприятиме появі нових платіжних послуг – більш зручних, таких, яких ще не було, та дешевших. Закон передбачає, що відкритий банкінг має з’явитися у 2025 році. Але ми сподіваємося, що він запрацює вже до 2024 року", – сказав О. Шабан.
Для цього банки мають виробити єдині стандарти відкриття своїх АРІ, оскільки без такої стандартизації не буде розвитку конкуренції та підвищення якості платіжних послуг. “Зі свого боку, Національний банк готовий бути лідером цього процесу, допомогти банкам домовитися між собою та простежити, щоб стандарти відкритого банкінгу були захищеними та безпечними для користувачівˮ, – наголосив він.
2. Зміняться регуляції платіжного ринку.
"Уже в грудні-січні Національний банк планує надати проєкти оновлених нормативно-правових актів на розгляд учасникам платіжного ринку", – сказав О. Шабан.
Нове законодавство передбачає зміну підходів до регулювання платіжного ринку, вводиться поняття авторизація діяльності надавачів платіжних послуг.
Трансформується й структура учасників ринку, кількість яких буде зростати, зокрема завдяки тому, що закон надає їм більше можливостей і не вимагає участі в платіжних системах від небанківських надавачів платіжних послуг.
Також Національний банк планує:
▪️ оновити правила емісії та еквайрингу платіжних інструментів, зокрема платіжних карток;
▪️ оновити порядок випуску та здійснення операцій із використанням електронних грошей для емітентів, у тому числі небанківських установ;
▪️ урегулювати залучення комерційних агентів (не тільки юросіб, але й ФОПів) не лише банкам, а й небанківським фінустановами;
▪️ оновити оверсайт платіжної інфраструктури, а також запровадити оверсайт платіжних інструментів;
▪️ запровадити статистичну звітність щодо кредитових та дебетових переказів, а також щодо плати за еквайринг та комісії інтерчейндж;
▪️ передбачити можливість відкриття небанками платіжних рахунків – для зарахування коштів, виконання платіжних операцій, видачі готівкових коштів.
Водночас буде заборонено використовувати такі рахунки для залучення вкладів (депозитів), а також нараховувати проценти на залишок коштів на них. Кошти споживачів будуть відокремлені на розрахунковому рахунку від власних коштів небанківського надавача платіжних послуг. Також діятиме заборона на накладання арешту та звернення стягнення на кошти на розрахунковому рахунку.
3. Створення Регуляторної пісочниці НБУ.
Для НБУ – це взаємодія з фінтех-компаніями, яка допоможе ще краще розуміти потреби учасників ринку й максимально коректно адаптувати свою нормативну базу для створення найсприятливішого середовища з метою розвитку інновацій.
Для фінансової компанії – регулятора пісочниця скорочує час та знижує ціну виходу на ринок. Одночасно підвищується інвестиційний потенціал компаній. За даними дослідження BIS, вхід до Регуляторної пісочниці підвищує вірогідність залучення інвестицій на 50%, а потенційний обсяг залучених інвестицій – на 15%.
"Відповідно до закону "Про платіжні послуги" повноцінний запуск Регуляторної пісочниці можливий не раніше 01 серпня 2022 року“, – зазначив О. Шабан.
Директор Департаменту стратегії та розвитку Національного банку Арсен Макарчук доповнив, що на початку 2022 року Національний банк пілотуватиме Регуляторну пісочницю.
Упродовж пілотного періоду (до серпня 2022 року) не буде безпосереднього тестування, проте відбуватиметься попередня робота з учасниками ринку, що матимуть намір стати учасниками Регуляторної пісочниці: розгляд їх заявок регулятором, затвердження дорожньої карти тестування та опрацювання стратегії виходу з нього тощо.
"Отже, цей період ми присвятимо тому, щоб з моменту повноцінного запуску Регуляторної пісочниці можна було б відразу безшовно перейти до тестувань без додаткової витрати часу на верифікацію, кваліфікацію проєктів тощо", – сказав він.
Крім того, А. Макарчук розповів про інші інноваційні проєкти, над реалізацією яких працює Національний банк у межах Стратегії НБУ до 2025 року, зокрема:
- проєкт Регтех – покликаний створити сприятливе середовище для підвищення рівня використання учасниками фінринку технологічних рішень. Мета його застосування – оптимізація внутрішніх процесів, зниження витрат на комплаєнс, підвищення ефективності в дотриманні регуляторних вимог тощо;
- дистанційне відкриття рахунків – наразі регулятор вивчає такі можливості розвитку: розширення можливостей використання електронних підписів для дистанційного укладення договорів та надання фінансових послуг в електронній формі; визнання кваліфікованих електронних підписів виданих за кордоном; збільшення варіантів використання двофакторної автентифікації під час надання фінпослуг; вивчення перспектив використання біометрії для отримання фінпослуг;
- проєкт Paperless – передбачає розширення електронного документообігу та зменшення паперової взаємодії між учасниками фінансового ринку, НБУ, державними установами та клієнтами, а також удосконалення законодавства, що регулює документообіг.